Економіка праці та соціально-трудові відносини

     Праця відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини дуже важливу роль і є невід’ємною складовою людського життя. Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, і ні з чим не зрівняне соціально-економічне значення праці, з другого боку, зумовлюють активний інтерес до неї різних наук. Особливості праці як об’єкта дослідження полягають в тому, що по-перше, праця – це доцільна діяльність людей зі створення благ, яка має бути ефективною, раціонально-організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, а будь-якого підприємства, а також суспільства в цілому; по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин на рівні економіки, галузі і підприємства.

     Особливого значення в наш час набуває фахове дослідження всіх, а надто – соціально-економічних аспектів процесу праці, у зв’язку з докорінними змінами в системі суспільних відносин, зачіпаючи тим самим інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб’єктів цих відносин (передусім роботодавців та найманих працівників). Без  комплексного теоретичного підходу до праці як до соціально-економічного явища й предмета наукового дослідження на новій концептуальній основі, що враховує соціальну орієнтацію економіки, практично неможливо забезпечити ні економічну ефективність, ні соціальний розвиток. Вивчати й досліджувати проблеми економіки праці поза соціально-трудовими відносинами вже не просто недоцільно, але й неможливо. Саме тому провідна роль в цьому відводиться дисципліні «Економіка праці та соціально-трудові відносини».

     З огляду на сказане дисципліна «Економіка праці та соціально-трудові відносини» присвячена питанням визначення сутності процесів, що відбуваються в соціально-трудовій сфері країни. «Економіка праці та соціально-трудові відносини» як наука формує закони та принципи суспільного упорядкування праці з метою досягнення високого рівня її ефективності.

         Мета дисципліни – формування системи теоретичних і прикладних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення продуктивності праці та розвитку соціально-трудових відносин в Україні.

                                   Завдання дисципліни:

  • набуття навичок у галузі забезпечення ефективного використання ресурсів праці й моніторингу соціально-трудових відносин;
  • формування навичок аналізу трудових ресурсів та результатів їх діяльності в межах підприємства та його підрозділів;
  • формування навичок щодо розроблення ефективних систем мотивації та оплати праці персоналу;
  • формування навичок володіння механізмами формування і регулювання соціально-трудових відносин в галузі трудових ресурсів, ринку праці й зайнятості;
  • забезпечення вміння аналізувати, оцінювати стан та розробляти заходи щодо підвищення результативності трудової діяльності;
  • забезпечення вміння обґрунтовувати форми організації виробництва і праці;
  • забезпечення вміння мотивувати і стимулювати ефективну діяльність трудових ресурсів, обґрунтовувати раціональні форми і системи оплати праці.